Флейта шякухачі — діалог з усім світом
|
|
Шякухачі (яп.尺八) — продовгувата бамбукова флейта, що прийшла в Японію із Китаю в період Нара. Китайська назва флейти — сяо (дунсяо). На сьогоднішній день існує майже двадцять різних видів цієї флейти. Стандартна довжина флейти — 1,8 японських футів (54,5 см). Це і визначило назву інструмента, оскільки «шяку» означає фут, а «хачі» — вісім. У інструмента особливий, неповторний звук, який може змінюватись за бажанням музиканта. Ця його властивість використовувалась майстрами дзен для виконання медитативних мелодій (практика суйдзан). Крім того, флейта була поширена серед селян, оскільки була простою для виготовлення і підходила для виконання народних мелодій.
|
|
|
Запрошуємо доторкнутись до японського мистецтва флейти шякухачі
Викладач Володимир Лазуткінпрактикує гру на шякухачі (shakuhachi) вже більше 10 років. Його учитель — Ejun Lechika — буддійський монах школи Ріндзай.
Систематичні заняття: 1 раз на тиждень (2 години).
Или оставьте свой контакт и мы пригласим Вас на вечер традиционной японской музыки.Можете залишити свої контактні дані і ми запросимо Вас на вечір традиційної японської музики.
|
«Є така флейта… звук якої — особливий. І не тому, що вона не мелодійна в традиційному розумінні… і не тому, що у неї приголомшливий до глибини звук… — вона передає невловиме, тонке, потаємне. Грати на ній, це щось особливе… слухаючи себе ізсередини, дихати, усвідомлювати, доторкатись до моменту, який не має ні секунди раніше…
Де флейта?.. Де людина?.. — все це зникає в її звуках, звуках, наповнених вітром в соснах, трелями птахів і помахами крил, розтинаючих повітря, закипанням води під час чайної церемонії. Так поєднуються небо і земля в серці людини. Це вічність у вдиху і безкінечність у видиху. Давні, проникливі і вічно живі твори, названі Хонкієку, яким більше 700 років…»
|